Перед тим, як розпочати процес розлучення з іноземцем, потрібно визначити в якій країні відбуватиметься процедура розлучення, щоб орієнтуватися в тому, законами якої країни потрібно буде керуватися в цьому процесі. Це також необхідно, щоб легалізувати необхідні для такої процедури документи. Тому що багато документів у разі розлучення з іноземцем можуть бути видані за кордоном.
Але подружжя може проживати в іншій країні, але водночас бути громадянами держави України. То незалежно від того, де знаходиться їхнє місце проживання, процес їхнього розлучення керується законами України.
Якщо ж чоловік і дружина перебувають у громадянстві різних країн, то порядок у такому разі інший. Тоді порядок та закони, якими керується шлюборозлучний процес встановлюються тією країною, де подружжя спільно проживало останнім часом. Обов'язково, щоб один із подружжя при цьому постійно проживав у тій країні, де подружжя жило спільно останнім часом.
Якщо громадяни України, які проживають за кордоном, хочуть розлучитися, то їм необхідно звернутися до консульств нашої країни, які існують за кордоном.
Але громадяни України, які проживають в іншій країні, можуть розірвати шлюб і через суд, то в такому разі судовий орган, який розглядатиме їхню справу, визначається Верховним судом України.
Під час шлюборозлучного процесу подружжя не просто з'ясовує міжособистісні стосунки, це не сварка на один день або привід не розмовляти тиждень. Це юридична дія, яка є важливою з правової точки зору.
Мета цієї статті у спробі висвітлити відповіді на такі питання, які можуть виникнути у процесі цієї дії.
Розірвання шлюбу біля нашої держави регулюється Основним законом. Такою ж метою є Сімейний кодекс України, в якому висвітлюються питання сімейних відносин. Його було прийнято 10 січня 2002 року. І його друга частина, стаття 105 вказує, що шлюб вважається недійсним у його розірвання. І нормами тієї ж статті визначається, що на території нашої країни існують три способи розірвання шлюбу.
І першим із таких випадків – це адміністративне розлучення, яке проводиться органами РАГС, коли про розлучення заявляють на взаємній згоді подружжя або на підставі заяви одного з них.
Шлюб може вважатися розірваним на підставі взаємної заяви подружжя за рішенням суду. Таке ж рішення може ухвалити суд на підставі заяви лише одного з подружжя. щодо описаних вище способів розлучення, то головну роль тут грає наявність дітей у подружжя. які не досягли повноліття. Якщо у людей, які перебувають у шлюбі немає спільних дітей, то вони можуть просто подати заяву до органів РАЦС, то їхній шлюб розірваний без особливих проблем протягом місяця. Такий шлюб вважатиметься розірваним навіть у тому випадку. коли між подружжям існують майнові суперечки та розбіжності.
Але наявність спільних дітей не дає права подружжю розлучитися в адміністративному порядку. Вони це зможуть зробити лише у залі суду. Це необхідно для захисту інтересів дітей. Коли подружжя вирішило розірвати шлюб через суд, то їм також необхідно разом заявою про розірвання шлюбу докласти договір письмово, в якому йдеться про те, з ким і де залишаться проживати їхні діти і хто з подружжя братиме участь у забезпеченні їхнього життя. Також у такій заяві потрібно вказати умови, за яких інший батько братиме участь у вихованні дітей та як він здійснюватиме спілкування з ними.
Суд у місячний строк може ухвалити рішення про розлучення, якщо не буде між подружжям взаємних розбіжностей та якщо повною мірою буде враховано права дітей.
Можливо ситуація, коли один із подружжя вважається зниклим безвісти або визнаний недієздатним або ж ним скоєно кримінальний злочин, за який він засуджений на строк більше трьох років. Такий шлюб також можна розірвати без судового розгляду, а просто на підставі заяви іншого чоловіка, яку він подає до органу РАГС.
Щоб розірвати шлюб між громадянами України та на території України, не обов'язково користуватися послугами адвоката у сімейних справах. Але якщо шлюб розривається з громадянином-іноземцем, то в більшості випадків просто необхідно скористатися допомогою адвоката, який займається процесами шлюбу.
Можна співпрацювати з адвокатом на рівні консультування або повністю покластися на нього в цій ситуації. Тому що тут можливе виникнення несподіваних проблем, з якими без юридичної підтримки впоратися буде важко.
Починати розмову про такі процеси, потрібно з визначення статусу, в якому перебувають іноземні громадяни на нашій території. Стаття 2 Закону України «Про правовий статус іноземців на території України» 1994 року говориться, що іноземні піддані, які проживають на нашій території, можуть мати такі ж права та обов'язки, що й наші громадяни. Тому вони можуть нарівні з громадянами України брати участь у шлюборозлучному процесі.
Але чи потрібно іноземцю приїжджати в Україну, щоб особисто брати участь у процедурі розірвання шлюбу? Така дія бажана, але можуть бути варіанти іншого способу врегулювати ситуацію, якщо існують вагомі причини неможливості особистої фізичної присутності іноземного громадянина.
Звичайно ж, подружжя, яке не має дітей, подає заяву до адміністративного органу за взаємною згодою. Але законом передбачена ситуація, коли один із подружжя у зв'язку з його відсутністю через тривале відрядження, хворобу або проживання вдалині від місця розірвання братка не може сам особисто брати участь у спільній заяві, тоді замість нього це може зробити другий чоловік. Але тоді він свою заяву має запевнити у нотаріуса за місцем свого проживання та передати такий папір у місце розірвання шлюбу. Це йдеться у Сімейному кодексі.
Також у законі вказується, що одне із подружжя. який проживає в Україні має доставити іншому чоловікові, який перебуває в іншому місці форму необхідної заяви. У відповідь чоловік, який отримав зразок, повинен заповнити цей папір мовою тієї країни, в якій він проживає, засвідчити її підписом нотаріуса і піддати легалізації. Потім він відправляє її до України. Чоловік, який проживає в Україні, має перекласти цей документ, запевнити у нотаріуса та подати до органів РАЦС. Ця заява служить керівництвом до дії та її зазначають у актовому записі про розірвання шлюбу. Слід зазначити, що особа, яка проживає за кордоном, має у письмовій формі дати свою згоду на розлучення, яке відбуватиметься без її присутності. Така згода має бути надіслана разом із заявою або протягом одного місяця. Також він має вказати той адміністративний орган, куди йому можна переслати документ, який свідчить про його розірвання шлюбу.
Письмова заява, яка надсилає іноземна особа, має бути засвідчена юристом. Тому дружину з України потрібно надіслати останньому як зразок заяви про розірвання шлюбу, так і зразок заяви про те. щоб шлюб був розірваний без участі останнього у цій процедурі. З цією ж метою дружину іноземцю повідомляється про те. що його підпис має бути засвідчений юристом і щоб він його легалізував для нашої країни.
Коли українське подружжя отримало заяви, то він їх повинен адаптувати українською мовою і в свою чергу засвідчити у нотаріуса і пред'явити до органу РАГС для розлучення.
У другому випадку розлучення, коли справа вирішується через суд, головне, щоб подружжя домовилося між собою з приводу того, хто утримуватиме. Забезпечувати виховання та надавати дах для дітей. Вони повинні обговорити розмір аліментів, і він повинен бути обов'язково впевнитись нотаріальною печаткою та підписом.
Як видно зі статті, щоб розпочати та вдало провести процедуру розлучення, потрібно оформлення багато документів та паперів. Людині, яка є учасником такого процесу, нелегко у моральному плані. Тому надійним супутником та маяком у шлюборозлучному процесі може виступити адвокат із розлучень. Він допоможе підготувати необхідні документи та заощадить Ваші моральні та економічні ресурси.
І. якщо шлюб розривається на підставі першої частини статті 110 Сімейного кодексу, тобто після того, як судовий позов подав один із подружжя, то іноземному чоловікові потрібно довірити юристу, щоб той виступав його представником у суді.
У читачів може виникнути питання щодо можливості шлюборозлучного процесу в Україні, якщо подружжя живе за кордоном. Варіант, при якому один чоловік або двоє подружжя прибувають в Україну для розірвання шлюбу, недоцільні, оскільки пов'язані з втратою фінансових та тимчасових ресурсів.
У разі буде нормально, якщо вони розірвано шлюб, за законами тієї країни, де вони проживають в даний момент.
Якщо їм необхідне визнання шлюбу недійсним в Україні, потрібно лише легалізувати шлюборозлучний документ іноземного зразка в консульстві України. Окрім тих держав, з якими в Україні існує договір про відміну такої легалізації.
Важливим доповненням до цієї статті хочеться написати, що Сімейним кодексом не потрібно надавати до суду додаткові документи, то можуть бути ситуації. Коли суд може вимагати таких додаткових паперів. У зв'язку з цим буде дуже доречним отримати перед шлюборозлучним процесом консультацію юриста або зовсім доручити цю справу досвідченому юристу, який може заощадити Ваші душевні та матеріальні ресурси, а також час.
Тому перед тим, як реєструвати шлюб з іноземцем, потрібно відповісти собі на питання, де краще розлучатися. Ніхто не застрахований від такого результату ситуації. І взагалі, якщо ти до чогось готовий, цього не відбувається.
