Питання придбання, зберігання та обігу зброї можна оптимізувати звернувшись до відповідного адвоката-юриста. У наш час використання самооборони від порушників права випадок, що часто зустрічається, і головним засобом захисту є, звичайно ж, зброя. Тому в таких випадках бажано скористатися послугами адвоката, який надає юридичні послуги у сфері обігу зброї у громадян.
До десяти відсотків чоловічого населення України, так чи інакше, залучено до інтересу навколо питання зброї. До одного відсотка населення має мисливську зброю. Здебільшого номінальна мисливська зброя використовується для охорони.
Також існує перелік обмеженого поводження з предметами та матеріалами, такими як вогнепальна зброя, газова, холодна, пневматична та боєприпаси до різноманітних видів зброї (вогнепальної та газової).
Міністерство внутрішніх справ України є компетентним органом, який провадить нагляд та видає дозволи в обігу зброєю. Для цього їм утворено особливий порядок, що регулює виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, облік предметів зброї. А також порядок використання спеціальних предметів, матеріалів та речовин, які обмежені у вжитку громадянами. Сюди ж належать і майстерні та лабораторії, їх відкриття та функціонування. Така дозвільна система існує для того, щоб убезпечити громадян та захищати інтереси держави.
Для тих, хто бере участь у правових відносинах дозвільної системи, існує законне право на виробництво, ремонт та придбання в установленому порядку зброї, а також право на її транспортування, використання, носіння, у тому числі зберігання предметів, матеріалів та речовин, обмежених у користуванні.
Класифікація зброї провадиться, як зазначено у наказі МВС України про 21 серпня 1998 року №622. Відповідно до цього наказу зброя буває вогнепальною, бойовою нарізною вогнепальною, несучасною стрілецькою, навчальною вогнепальною, спортивною вогнепальною, мисливською вогнепальною, пневматичною і холодною. Крім такої класифікації, до системи, що регулюється державою, входять також бойові патрони, які використовуються у нарізній вогнепальній зброї різних калібрів, патрони для мисливської зброї, порох, капсули.
Держава також регулює вікові ліміти права використання зброї. Так, щоб придбати вогнепальну гладкоствольну мисливську рушницю, необхідно досягти 21 року. А лише у 25 років ви можете придбати вогнепальну мисливську нарізну зброю. У віці 18 років вам можуть бути доступні газові пістолети, револьвери і відповідно патрони до таких видів зброї, які заряджені речовинами сльозогінної та дратівливої дії. Також з 18 років вже дозволено користуватися холодною зброєю та пневматичним зброєю (калібр понад 4, 5мм зі швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду).
Перед тим, як придбати зброю, потрібно добитися дозволу на таку дію. Дозвіл на придбання зброї видає Головне управління МВС. Дозвіл на зберігання та носіння зброї, яка вважається нагородною та на нарізну зброю, видає Управління адміністративної служби ГУМВС України в Києві та області та УМВС України в областях. А на мисливське гладкоствольне, пневматичне холодне УМВС України того міста, в якому мешкає власник зброї.
Щоб було можливим отримання дозволу на зброю, на його зберігання, придбання, використання або щоб отримати його перереєстрацію, до відповідних органів дозвільної системи подаються документи за місцем проживання, такі як карта-заява, клопотання товариства мисливців, у якому ви перебуваєте. Також потрібен медогляд та подати до сертифікату про те, що пройдено обов'язковий профілактичний наркологічний огляд. Сюди входить документ, який свідчить про те, що пройдено вивчення матеріальної частини зброї. Потрібна оплата послуг, пов'язаних з видачею такого дозволу та укладання медичного лікувального закладу, що не виявлено протипоказань, що перешкоджають володінню зброєю.
Перед тим, як буде пройдено комісію, яка дає висновок про можливість використовувати право на придбання, зберігання та використання зброї, бажаючий повинен показати довідки з місцевої лікарні, що вона не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, а також від терапевта про стан свого здоров'я. Якщо довідки отримані, наступний крок – це подання реєстратору документів, що засвідчують особу, військовий квиток та фотографію 3 на 4. Потім проходить медкомісія та у відсутності протипоказань видається довідка. І лише після таких перевірок дають право чи відмовляють у придбанні зброї.
У яких випадках громадянинові відмовляю у праві на зброю? Звичайно ж, це може бути в тому випадку, коли особа, яка не досягла віку, з якого дозволена подібна дія.
Та й стан здоров'я може бути причиною відмови. Громадянин отримує відмову, якщо він неодноразово порушував громадський порядок і є відомості про це. Сюди і зловживання спиртними напоями, вживання наркотиків. Тим більше, особа отримує відмову, якщо їй було пред'явлено звинувачення в тому, що їм скоєно кримінальний злочин або було засуджено і позбавлено волі. Відмовляють і громадянам, у яких не знято або не погашено судимість за кримінальний злочин, зокрема, якщо під час його вчинення використовувалася зброя. Відмовою супроводжується також прохання про використання зброї в осіб засуджених умовно або у яких відстрочено виконання вироку або їх засуджено до випробувальних робіт. Відмову отримує і особа, яка не дотримується правил зберігання зброї.
Існує категорія громадян, яким відповідно до Постанови Верховної Ради передбачено дозвіл носити вогнепальну зброю. До такої категорії належать народні депутати, особи, які перебувають на певних посадах у Верховній Раді. Серед осіб, яким дозволено користуватися вогнепальною зброєю – особи, які нагороджені іменною зброєю відповідно до Указу Президента.
Громадянин, який має у своїй власності зброю, повинен знати правила її зберігання. Внаслідок незнання чи невикористання правил зберігання громадянин отримує відмову. Так от, вогнепальну, пневматичну та холодну зброю необхідно зберігати в тих місцях, де постійно живе її власник. Крім того, вона повинна зберігатися в спеціально виготовлених шафах для зберігання зброї і зброя повинна бути розібрана, розряджена і знаходитися окремо від боєприпасів. Але якщо існує реальна загроза насильницького проникнення в житло чи загроза нападу, то громадянин, який є власником зброї, може зберігати її у зібраному стані. Але лише у період, коли є явна загроза його життя чи цілісності його майна.
Необхідною умовою зберігання зброї – відсутність доступу до зброї сторонніх осіб та особливо дітей.
Буваю випадки, коли зброя з'являється у людини в результаті успадкування майна від родичів. У такому разі порядок наслідування дещо змінюється. У строк десяти днів спадкоємець повинен здати нарізну та гладкоствольну зброю на зберігання до органів внутрішніх справ, на час, доки питання про успадкування не буде вирішено повністю. Не повинно пройти понад шість місяців з моменту подання заяви. Коли питання про успадкування зброї вирішено, то зброю реєструють на спадкоємця або його продають у строк не більше одного місяця. Його власником має бути осіб, які мають дозвіл на зброю.
У деяких випадках при необхідності можна добитися тимчасового зберігання зброї, якщо немає права на використання її іншими особами. У такому разі на дозвіл вказують, що воно видано на тимчасове зберігання без права користування.
Законом дозволено застосовувати вогнепальну зброю з метою захисту від протиправних посягань. І якщо зброю використовували саме з метою захисту, то, незалежно від результату використання, це не є злочином. Випадками нападу можуть бути напад озброєного громадянина або цілої групи озброєних громадян, запобігання проникненню на житлову територію. Або ж не є злочином використання зброї, якщо особа, яка її використовувала, застосовувала зброю для захисту, внаслідок сильного переляку, який спричинили громадські хвилювання.
Законодавство України передбачило відповідальність за порушення законів зберігання та використання зброї. Відповідальність може бути як адміністративною, і кримінальної.
